прогонити
Смотреть что такое "прогонити" в других словарях:
прогонити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
даръ — ДАР|Ъ (981), ОУ с. 1. Дар, подарок: Мьзда и дарове ослѣплѩю||<ть очи мѹдрыи>хъ. да видѩштеи не видѩть. (δῶρα) Изб 1076, 170 об.–171; то же МПр XIV, 168 об.; призвавъ кы˫аны многы дары имъ давъ ѿпѹсти. СкБГ XII, 10б; дары же пославъши и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
очищати — ОЧИЩА|ТИ (110), Ю, ѤТЬ гл. 1. Очищать, делать чистым: ˫ако се нѣ при коѥмь зъданѣ съсѹдѣ. малѹ нѣкакѹ влагѹ имѹштѫ. аште въложиши || ѹгль огньнъ. исѹшѧѥть и пожьжеть влагѹ и очиштѧѥть. (καϑαίρει) Изб 1076, 208–208 об.; вла(с) главы твое˫а не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
